Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушник I

Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Громадя́нщина, -ни, ж. Общество, общественность. Cм. Громадянство. Закинене серед чужої нам громадянщини, серед чужоплемінного і чужоядного натовпу, слово наше ховалось тілько по невмірущих піснях. Шух. К. XII. 135.
Да́льший, -а, -е. 1) Сравн. ст. отъ далекий. 2) Слѣдующій. Мушу сьогодні і завтра, і дальшого дня ходити. Св. Лук. XIII. 33.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати. МВ. (О. 1862. III. 43.).
Засоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Ном. № 507.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). Шух. І. 154. АД. І. 7. На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана. Гол. IV. 164.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШНИК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.