Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушник I

Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
З'єґо́вдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Стираться. Шух. І. 278.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Урядовий, -а, -е. Казенный, правительственный, оффиціальный.
Хирлявий, -а, -е. = хирний 1 = хирлявий 1. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШНИК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.