Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Жирови́й, -а, -е. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти въ картахъ). Очі витріщив, як жировий туз.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада.
Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать.
Помісити, -шу́, -сиш, гл.
1) Помѣсить нѣкоторое время.
2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір.
Проповідувати, -дую, -єш, гл. Проповѣдывать. Я проповідувати буду про його твори несказані.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Чорнобров, -ва, -ве = чорнобрив. Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов?
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить.
