Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушник I

Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Защепи́ти Cм. защіпляти.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Улучний Cм. улучен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШНИК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.