Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порушник I

Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Лебед. у. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУШНИК I"
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ. Вх. Лем. 435.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Пороздавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раздавиться (во множествѣ).
Псяр, -ра́, м. Псарь. Желех.
Солонцюватий, -а, -е. Солончаковый. Херс.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУШНИК I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.