Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посваритися

Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Гарасівка, -ки Узкая красная шерстяная ленточка. гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54. 47. О. 1862. II. 9.
Да-ба! меж. = Та ба!
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Ogon. 165 — 166. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. ЗОЮР. II. 21. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Ном. № 6204. Кете лиш кресало та тютюну. Шевч. 78.
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша. Н. п.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Одудиця, -ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: «Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею». Рк. Левиц.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.