Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посваритися

Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Вдовець, -вця, м. = удовець.
Волоський, -а, -е. Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. ІІІ. 225.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися. Мир. Пов. І. 134.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Шейк.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.