Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посваритися

Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Брусяка, -ки, м. Ув. отъ брус.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Крутобережжя, -жя, с. Обрывистый высокій берегъ. В тім місті берег крутий — крутобережжя. Новомоск. у.
Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Позлидніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Черном.
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. ІІ. 23.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі. Кобел. у.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.