Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посваритися

Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. ІІ. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВАРИТИСЯ"
Ди́хальний, -а, -е. Дыхательный.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Покупка, -ки, ж. Покупка. Зміев. у.
Розлютуватися II, -ту́юся, -єшся, гл. Распаяться.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Ном. № 6903. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Рудч. Ск. II. 146. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу. О. 1862. І. 34.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура. Вх. Пч. II. 5.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.