Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порубати

Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБАТИ"
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Бодячок, -чка, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польовий. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його. Васильк. у.
Вр.... Кромѣ нижепомѣщенныхъ словъ. Cм. еще ур...
Незабутний, -а, -е. и — ній, -я, -є. Незабвенный. Марку, коханнячко моє незабутнє. Федьк. Сей незабутний час. К. ХП. 16.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Пригасити Cм. пригашати.
Ступчастий, -а, -е. О вышивкѣ: вышитый ступчиками. Kolb. І. 48.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.