Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Застьо́л, -лу, м. Покрывало, то, чѣмъ застлано (диванъ, кровать, столъ). Він до кроваті, шугнув рукою під застыл, — там і гроші підкинуто.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Печінка, -ки, ж. Печень. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. брати за печінки. Пронимать, трогать. Ясь бігав по хаті та кричав. Його знать брало за печінки. в печінках сидіти. Надоѣсть, опротивѣть. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. печінки відбити. Повредить внутренности. Ум. печіночка.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Підскарбая, -бої, ж. Казнохранительница въ женскомъ братствѣ.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача).
