Ватра, -ри, ж.
1) Очагъ. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній.
2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Чи би ви не дали мені ватерки?
Вилежувати, -жую, -єш, сов. в. вилежати, -жу, -жиш, гл.
1) Вылеживать, вылежать У Пилипівку піч як море — не виспиш і не вилежиш її.
2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала.
Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria.
Перевчати, -ча́ю, -єш, сов. в. перевчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Выучивать, выучить, переучить многихъ. Самому всіх не перевчить.
2) Переучивать, переучить выученное наново.
3) Переучивать, переучить чрезъ мѣру.
Питоменний, -а, -е. = питимий.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний.
