Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруб

Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Заґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = задрочитися. 2) Закапризничать.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіевск. у.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Примазати, -ся. Cм. примазувати, -ся.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.