Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруб

Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУБ"
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна. Ном. № 10953.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. Чуб. І. 66. А вовчик сіресенький воли розірвав. Чуб. V. 308. Розірвали моє серце на дві половині. Чуб. V. 308. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти. Кв.
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Старість не радість. Ном.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя. Гн. І. 181.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Рудч. Ск. І. 129. Росердила миленького, та ще не впросила. Мет. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.