Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порух

Порух, -ху, м. Движеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХ"
Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Дознава́ння, -ня, с. 1) Узнаваніе, развѣдываніе. 2) Испытаніе, изслѣдованіе.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Ратуш, -ша, м. = ратуша 1. Св. Л. 75.
Свіжина, -ни, ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Шарок, -рка, м. Ум. отъ шар.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.