Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвистати

Посвистати, -щу, -стиш, гл. Посвистать. Виїхав на улицю, посвистав, уже він своєї миленької не застав. Чуб. ІІІ. 219. Коло тебе нагаєчка посвище. Грин. ІІІ. 441. 2) Политься, ударить струей. Так кров і посвистала з руки. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВИСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВИСТАТИ"
Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Kolb. І. 69. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки. Гол. IV. 407.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Лай I, лаю, м. Брань. Не купуй лаю. Ном. № 1671.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Повистріпувати, -пую, -єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВИСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.