Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвистач

Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВИСТАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВИСТАЧ"
Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Н. п.
Гнояка, -ки, ж. Ув. отъ гній.
Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной. Вас. 172.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВИСТАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.