Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Зруйновано життя моє на світі. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Хріну корінчик. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. За слізьми світа не бачив. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл.
1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. У чужу душу не влізеш. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен.
3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл.
1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив.
2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина.
