Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доптати

Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПТАТИ"
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця. Н. п.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Сівалка, -ки, ж. Сѣялка. Хотин. у.
Хватаний, -а, -е. = хапаний. Лучче своє латане, ніж чуже хватане. Ном. № 9685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.