Відбірання, -ня, с.
1) Отниманіе, отбираніе.
2) Полученіе.
3) Отборка.
Гепнутися, -нуся, -нешся, гл. = гепнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Змутити, -чу, -тиш, гл. Возмутить; помутить. Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи.
Нами́ти Cм. намивати.
Нитяний, -а, -е. Нитяный.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
