Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці.
Вище, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Вище лоба очі не ходять. Хто вище злізе, дужче пада.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Гуп його кулаком у спину!
Ізз.. Cм. зз.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Прибути Cм. прибувати.
Слонятися, -ня́юся, -єшся, гл. Слоняться, идти нетвердой поступью, покачиваться. Дід Карпо так напивсь, що як вийшов з шинку, так аж слоняється. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється.
Смуга, -ги, ж. 1) Черта, штрихъ. 2) Полоса. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. На спині знать кровавії смуги. Ум. смужка, смужечка. Смужечка світу.
Ся мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Згадав, ся зволив та й удоволив. як ся маєш? Какъ поживаешь?
