Боргувати, -гую, -єш, гл.
1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує.
2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Жовтокри́лий, -а, -е. Желтокрылый. Ой не ходи коло води, жовтокрилий кобче.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная.
Нашеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Очистить зерно на решетѣ.
Пересіяти Cм. пересівати.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи).
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Станов, станви, ж. = станва.
