Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідувати

Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Забри́нькати, -каю, -єш, гл. Забреньчать. Вх. Уг. 238.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Обкапувати, -пую, -єш, сов. в. обкапати, -паю, -єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.
Похмарно нар. Пасмурно. Міусск. окр.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе. Браун. 52.
Тупець, -пця, м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.
Ускакувати, -кую, -єш, сов. в. ускочити, -чу, -чиш, гл. Вскакивать, вскочить во что, впрыгивать, впрыгнуть. Я буду ускакувать в утробу жінкам, та й буду їх мордувати. Стор. І. 55. Ускочив по самі вуха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.