Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посвідувати

Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСВІДУВАТИ"
Виднесенький, -а, -е., Ум. отъ видний.
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Контуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Нотація, -ції, ж. Урокъ, который не забудется. Спасибі вам, дядьку, що повчили (= попобили). Ви мені добру нотацію дали. Осн. 1862. VIII. З нар. уст, 28.
Окільце, -ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями. Чуб. IV. 231.
Подобонька, -ки, ж. Ум. отъ подоба.
Порати, -раю, -єш, гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Широкість, -кости, ж. Ширина. Сім миль широкости. Гн. II. 80. Розступайся, синє море, в своїй широкости. Гол. І. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСВІДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.