Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруга

Поруга, -ги, ж. Поруганіе, оскорбленіе. Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте. АД. II. 7. Я знаю, що ти мої сестри не лишиш в поругу. Федьк. Ум. поругонька. Мет. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУГА"
Допи́тливо нар. Пытливо.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Завда́ти Cм. завдавати.
Зопаріти, -рію, -єш, гл. Заболѣть воспаленіемъ мочевого пузыря. Зопарів віл. Черк. у.
Китайчастий, -а, -е. китаєвийВ китайчаних штанях. Сніп. 134. Взяв штани я китайчасті. Сніп. 124.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.
Помести Cм. помітати.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці. Ном. № 4117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.