Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать.
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Вклич брата в хату.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
Черевичок, -чка, м. 1) Ум. отъ черевик. 2) мн. Раст. а) Orobus vernus L. б) Cypripedium Calceolus L. в) — божої матері. Impatiens noli tangere L.
Шеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ обдирать шелуху на зернѣ. Мельник меле, шеретує.
