Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруга

Поруга, -ги, ж. Поруганіе, оскорбленіе. Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте. АД. II. 7. Я знаю, що ти мої сестри не лишиш в поругу. Федьк. Ум. поругонька. Мет. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУГА"
Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ. Шух. І. 211.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Погрюкати Cм. погрюкувати.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Прискринок, -нка, м. Ящичекъ въ сундукѣ, вверху, вдоль боковой стѣнки, для храненія мелкихъ вещей. Вас. 150.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Г. Барв. 10, 226. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде. Кв. І. 106.
Стрічений, -а, -е. ні куми́ = стрітенні куми. Мил. 183.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.