Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поруха

Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУХА"
Блискавий, -а, -е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.
Донести́ Cм. доносити.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ. Желех.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.