Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохарамаркати

Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАРАМАРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАРАМАРКАТИ"
Базалучча, -ча, с. соб. Разный хламъ. Аф. 291. Там лежало старе залізо, мотузки і усяке базалучча.
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Відорати Cм. відорювати.
Долупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Окончиться — объ отковыриваніи, отдѣленіи слоевъ или отламываніи чего.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила. Вас. 164.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Упускне, -ного, с. Въ свадебномъ обрядѣ: плата деньгами или угощеніемъ за пропускъ бояръ въ хату. Чуб. IV. 186.
Цоркіт, -коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХАРАМАРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.