Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порукувати

Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРУКУВАТИ"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Глузливо нар. Насмѣшливо.
Кавунець, -нця́
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали. Кіевск. у.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Слизота, -ти, ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.
Уніят, -та, м. Уніатъ. Як та галич ноле криє, — ляхи, уніяти налітають, — нема кому порадоньки дати. Шевч. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРУКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.