Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.
Лямпа́с, -су, м. Лампасъ. Шаровари з лямпасом.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу.
Серпок, -пка, м. Ум. отъ серп.
Тісто, -та, с.
1) Тѣсто. Прилип, як сліпий до тіста.
2) У кожевниковъ: смѣсь пшеничныхъ крупъ, кукурузной муки и соли, каковой смѣсью посыпается при обработкѣ кожа. Ум. тістенько, тістечко, тістонько, тісточко.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Cм. челестник.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Жаб'яча шкуратинка.
