Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Хоч не сильна, аби двір закрасила. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі.
Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила.
Стукіт, -коту, м. Стукъ.
Чепуруха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Cм. чепурка.
2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка!
Шльонка, -ки, ж.
1) Овца силезской породы.
2) Шерсть этой овцы.
3) Мясо этой овцы.
