Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посадище

Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИЩЕ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.
Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овес-самосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Хверязя, -зі, ж. Ферязь. У князя хверязя, а в нас і очкур. Ном. № 1596.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСАДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.