Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посадити

Посадити, -джу́, -диш, гл. 1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Чуб. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину. Мет. 95. 2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом. ЕЗ. V. 242. 3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить. Г. Барв. 276. 4)на лід. Поставить въ затрудненіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИТИ"
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ном. № 10229. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити? Макс. (1849). 160.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка. Вх. Лем. 416.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Грин. І. 67. Стоять прикілки у тину височенькі. Грин. І. 206. Ум. прикілочок. Грин. І. 69.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.