Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Перегляд, -ду, м.
1) Пересмотръ.
2) Просмотръ.
Попереплигувати, -гую, -єш, гл. Перепрыгнуть, перескочить (во множествѣ). Попереплигували через рівчак.
Пославка, -ки, ж. Слухъ, молва. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Тирло, -ла, с.
1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. , Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла.
2) Логовище, притонъ звѣря. Оттут саме вовче тирло.
3) Также ти́рво. Мѣсто, гдѣ птица токуетъ, токъ. Вообще мѣсто, гдѣ птицы собираются для отдыха, на ночь. Журавлі десь курлюкають на тирлах.
4) = терло 1.
