Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згожуватися

Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОЖУВАТИСЯ"
Висловок, -вка, м. Выраженіе. Харьк. у. Навіть висловок: «ad majoren Dei gloriam» взято цілком із Корана. К. ЦН. 248.
Звита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Ой вийди, матінко, звитайся, свого дитяти спитайся: де твоє дитятко бувало. Грин. III. 516.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Краснопірка, -ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Притин, -ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
Притомити, -ся. Cм. притомляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.