Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіденник

Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДЕННИК"
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.  
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я. Драг. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.