Відвага, -ги, ж. Отвага. Відвага мед п'є і кайдани тре. Де відвага, там щастя.
Ворох, -ха, м. 1) Куча. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба.
Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ум. ниличка.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ.
Спасеник, -ка, м.
1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ.
2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
