Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Зуритити, -чу, -тиш, гл. — собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе.
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Правосудець, -дця, м. Правый судья. Це наші правосудці так розсудили їх.
Призвичаюватися, -чаююся, -єшся, сов. в. призвичаїтися, -чаюся, -їшся, гл. Привыкать, привыкнуть. До того, бач, треба призвичаїтись.
Приставка, -ки, ж. Доставка.
Трубний, -а, -е. Трубный, относящійся къ трубѣ. Трубним гласом возгреми.
