Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіляти

Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛЯТИ"
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Накрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. накри́тися, -кри́юся, -єшся, гл. Накрываться, накрыться. Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом. Н. п.
Покорити 2, -ся. Cм. покоряти, -ся.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював. Харьк.
Стерень, -ні, ж. = стерня. Угор. Кошено.... жачкою, — бачите, як одмітно од того, де косою кошено: тут стерень громаділками повиривано. Полт. г.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.