Бобик, -ка, м.
1) Ум. отъ біб.
2) Раст. Medicago Sativa.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Від святого Власа заміж не ласься. А панночка до неї ласиться та просить.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Первопочин, -ну, м. Первое начало.
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!...
