Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Наблизилось до вас царство Боже. Смерть наближається. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Понижать, понизить. Понизив ясла.
2) Унижать, унизить. Вони рідного тата й неню не понижали. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм.
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. Потурчився, побусурманився для панства великого.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон.
Рожен, -жна, м.
1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен.
2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
