Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побренькувати

Побренькувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ой возьму я ключі не побренькуючи. Чуб. V. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБРЕНЬКУВАТИ"
Бискупство, -ва, с. Епископство.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Викачати, -ся. Cм. викачувати, -ся.
Вірли. Множ. число отъ орел.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБРЕНЬКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.