Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побоєць

Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЄЦЬ"
Дхну́тися, дхне́ться, гл. безл. Вздохнуться. Нехай мойму миленькому легесенько дхнеться. Чуб. V. 570.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья. Желех.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.