Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Замерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заме́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться тонкимъ слоемъ льда, слегка замерзать (о водѣ). Уже й морози маленькі, уже й вода в калюжах трошки замерха зверху.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1.
2) Ученикъ кузнеца.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. 2) — синя. Раст. Monilia coeruba.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Плаття, -тя, с. Бѣлье. Чи я в тебе, моя мати, усе плаття поносила? Літечком жита не жала, а зімою плаття не прала. 2) Одежда, платье. Дороге плаття надіває, чоботи обуває.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Позатикуватися, -куюся, -єшся, гл. Утыкать, украсить себѣ голову цвѣтами. Бувало, позатикуємося квітками.
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья.
Трі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Биться. Риба блищала проти місяця білою як срібло лускою, тріпалась, побивалась в сітці. 2) Встряхиваться, трепетать. Пташки тріпались, перелітаючи з дерева на дерево. 3) Горячиться, сердиться, приходить въ раздраженіе. Не тріпайся, а попереду роспитайся, хто винен. Ось не тріпайся, Іване, дурно, бо я не винен.
