Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ.
Пелех, -ха, м.
1) Клокъ волосъ, шерсти.
2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив — пережив.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття.
2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Рукава вузькі, треба росточити.
4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили.
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
