Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіліти

Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛІТИ"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Бруніти, -ню, -ниш, гл. = бриніти 2. = брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.
Забе́йкати, -каю, -єш, гл. Замочить, заболтать. Бач як штани забейте. Харьк.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Стурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить, встревожить.
Узлитися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Озлиться. Піднялись на мене горді і узлилися могущі. К. Псал. 199. Узлився, на мене старшина. Н. Вол. у. Вже як на кого узляться люде, то до краю вже доїдять. Мир. ХРВ. 286.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав. Новом. у. (Залюб.).
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.