Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіч

Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧ"
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы. Чуб. VII. 575.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Повряжувати, -жую, -єш, гл. = повряжати. Дівчата повряжувані. Харьк. Церкви золоті та повряжувані. Зміев. у.
Поотуманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Старовірство, -ва, с. Устарѣвшая вѣра, устарѣвшія вѣрованія. Благочестиє здалось мені мизерним старовірством. К. ПС. 86.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.