Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побіч

Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧ"
Відважність, -ности, ж. Отважность. Желех.
Вузенько, вузесенько, нар. Ум. отъ вузько.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Таліронька, талірочка, -ки, ж. Ум. отъ талірка.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.