побожний
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Том 3, ст. 205.