Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожитися

Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл. 1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться. Лукаш. 75. 2) Угостить другъ друга. Грин. III. 426.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.