Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожитися

Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. Шевч. 368. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи. Стор. МПр. 40.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia. Вх. Уг. 248.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Сестрич, -ча, м. = сестрінець.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый. Вх. Лем. 466.
Увага, -ги, ж. 1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи. Н. Вол. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.