Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожитися

Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували. Чуб. V. 995.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Соболиця, -ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю. Чуб. V. 935.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала. Мнж. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.