Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побожитися

Побожитися, -жу́ся, -жишся, гл. Побожиться. Побожився, що поховає труп його. Рудч. Ск. І. 110.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЖИТИСЯ"
Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Жаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. І. 269.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Круговий, -а, -е. 1) Круговой. Вода, коли в неї кинеш камінь, росходиться круговими хвилями. Ком. II. 2) Названіе вѣтра. Иноді так, що вітер круговий подме.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.