Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Куховар, -ра, м. = кухарь. Згодили якогось москаля з мита за куховара.
Научати, -ча́ю, -єш, гл. = навчати. Я не буду научати, будем чарувати.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл.
1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне.
2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Помело, -ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи.
3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Пролетіти Cм. пролітати.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
