Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілка

Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛКА"
Блам, -му, м. Мѣхъ. Гол. Од. 28. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Cм. шлям.
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Каломутний, -а, -е. = каламутний. Каломутна річка. К. Досв.
Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця. Желех.
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Чуб. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Округа, -ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Підбігцем нар. Слегка бѣгомъ, почти бѣгомъ. Ішла, а де і підбігцем, та поки прийшла додому. Кв.
Пригодовувати, -вую, -єш, сов. в. пригодувати, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, выкормить. Пригодовували скотинку на важку польову роботу. Мир. Пов. І. 166. Чикнуть ножем пальця: як біжить маска, то ще пригодовують, а як ні, то то значить годиться на заріз. Драг. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.