Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побілка

Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЛКА"
Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей. Харьк. Мнж. 176.
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Гнітисрака, -ки, об. Харьк. Упорный, несговорчивый человѣкъ. Торгувалась, торгувалась — так і копійки не спуска; та я його вже давно, знаю він такий (вона така) гнітисрака. Лебед. у.
Гре́чний, -а, -е = Ґречний. Убірайся, виряжайся, гречка панно, з нами. Гол. IV. 348.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами. Котл. Ен.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Ном. № 3315. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150.
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати. Зміев. у.
Пукас, -са, м. Рыба Rhodeus amarus, горчакъ. Вх. Пч. II. 20.  
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.