Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірчий

Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЧИЙ"
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
За́віс, -су, м. = круча. Вх. Зн. 18.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Їжак, -ка, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у.  
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Переглянути, -ну, -неш, гл. 1) = переглядіти. 2) Заглянуть, глянуть поверхъ какого либо препятствія. Дивиться... мов би переглянув через гору. Мир. ХРВ. 7.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує. Фр. Пр. 82.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку. МВ. І. 17.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. Васильк. у. В'явки казати сього не можна. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.