Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться.
Перехиблювати, -люю, -єш, сов. в. перехи́бити, -блю, -биш, гл. Дѣлать, сдѣлать не такъ, какъ слѣдуетъ. Куди ні ступлю ступнем, — у всьому перехиблю, усе не по їх.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Поворотко нар. Просторно, удобно поворачиваться. Не поворотко копати в вузькій криниці.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.
Тернянка, -ки, ж. = тернослива.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт.
