Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховинець

Верховинець, -нця, м. Горець. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИНЕЦЬ"
Завсігда́ нар. = завсіди́. Желех. Зевсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
Затріпота́ти, -почу́, -чеш, гл. = затріпотіти. Затріпотало... серце. Млак. 99.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Повідчіплювати, -люю, -єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ. Васильк. у. 2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші. Рудч. Чп. 90. 2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли. Зміев. у.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.
Пропихач, -ча, м. Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Чуб. III. 97.  
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка. Мнж. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.