Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого.
Відпасувати, -сую, -єш, гл. = відпасати. Одпасує живіт.
Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
Натискати, -ка́ю, -єш, сов. в. натиснути, -ну, -неш, гл.
1) Натискивать, натиснуть, надавливать, надавить, нажимать, нажать.
2) Налегать, налечь. Жировий натискає, щоб школа була.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль.
