Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побідник

Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав. Котл. Ен. V. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІДНИК"
Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки. Вх. Зн. 19.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Му́жній, -я, -є. 1) Мужній, принадлежащій мужу. Хто такий у світі зору засипляє: чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужняя жона? Чуб. V. 486. 2) ж. Замужняя. Сі баришні як би були мужні, то б їм землі треба. Донск. обл. 3) Мужественный. З молодого хлопця починає виходити мужній, дорослий чоловік. Левиц. І. Вона почула його гарячу мужню руку під своєю рукою. Левиц. І. 4) Мужественный, смѣлый, обладающій мужествомъ.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.
Попрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = попроситися. А ти б попрохалася, може б і пустили.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Склепитися Cм. склепатися.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.