Відлюдний, -а, -е. Удаленный отъ людей.
Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякати. Вона злякнулася його. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею.
Курмаччя, -чя, с. соб. Отрепья, лохмотья.
Ласувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что-нибудь вкусное, лакомиться; роскошествовать. Лежить та ласує медком. Поли ласувать, то ласувать, — бий, жінко, ціле яйце в борщ!
Оже сз. = отже. Не лехко було й Максимові, оже він не плакав. Оже ж буду мати швидко невістку, подумала вона.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Уложитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Уложиться. Торбо, торбо, укладайсь! Вона гі уложиться.
2) Улечься. Вона вже уложилася слабая і стогне. Cм. укладатися.
