Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігати 2

Побігати 2, -га́ю, -єш, гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 202.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГАТИ 2"
Вимісити Cм. вимішувати.
Гойданка, -ки, ж. 1) Качаніе. 2) = гойдалка. МУЕ. ІІІ. 169. 3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104.
Змельнути, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Служечка, -ки, ж. Ум. отъ слуга.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.