Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити?
Плямкання, -ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання.
Семеник, -ка, м. пт. = попичка.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч.
Шумка, -ки, ж.
1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.
2) Родъ танца.
