Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча.
Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Се вже така буде усюди заведенція. Драм. 34.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати.
2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий.
3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується.
Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Похристосатися, -саюся, -єшся, гл. Похристосоваться. Похристосавшись з хазяїном, підійшов до батюшки.
Цимбали, -бал, ж. мн.
1) Цымбалы. Ла словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балабайці.
2) Родъ вышивки. Ум. цимбалики.
