Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побочина

Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБОЧИНА"
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі. Лебед. у.
Неслід нар. Не слѣдуетъ, неприлично.
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Суслик, -ка, м. 1) Сусликъ. 2) Сортъ баранковъ. Ум. сусличок. Суслички-бублички. Мнж. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБОЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.