Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поблудитися

Поблудитися, -джуся, -дишся, гл. = поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися. Грин. III. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИСЯ"
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Настиритися Cм. настирюватися.
Петелька, -ки, ж. 1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь. Новомоск. у. 2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле. Угор. 3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна. Шух. I. 171.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Увіритися Cм. увірятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.