Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поблудитися

Поблудитися, -джуся, -дишся, гл. = поблудити 2. Либонь же ми поблудилися, не до свата та забилися. Грин. III. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛУДИТИСЯ"
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Забрести́, -реду́, -де́ш, гл. 1) Забресть, зайти. Ой ти брів, чорнобрів, чом до мене не забрів? Чуб. V. 1126 — в го́лову. Взбрести на умъ. Робе, що в голову йому забреде. Харьк. 2) Зайти въ водѣ (напр. во время ловли рыбы неводомъ). Аф.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84)
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Постоянка, -ки, ж. Остановка. Ромны.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Сухоземля, -лі, ж. Сухая земля. Як на сухоземлю, то нехай лучче в мішку стоїть. Ном. № 7306.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.