Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Як не намочити обручі, то ломлються. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Окрутнути, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Осмілити, -ся. Cм. осміляти, -ся.
Попретно нар. Опрятно, чисто.
Прикліп, -лепу, м.
1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.
2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа.
