Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побір

Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Стор. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІР"
Бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Білогруд, -да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех. 2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. Ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.
Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.
Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. К. Дз. 15. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому! Г. Барв. 195.
Переманити Cм. переманювати.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.