Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побляклий

Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛЯКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛЯКЛИЙ"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі. Млак. 73.
Ма́мин, -на, -не. Маминъ. Я маминих (чобіт) не взував, бо без підків і пришов. Чуб. V. 1126.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Попережовкати, -каємо, -єте, гл. Пожелтѣть (во множествѣ). Огірки попережовкали і солити негодящі. Волч. у.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛЯКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.