Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побірець

Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Рк. Левиц. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІРЕЦЬ"
Будра, -ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. Cм. росхідник.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Невістонька, -ки и невісточка, -ки, ж. Ум. отъ невістка.
Обвинуватити Cм. обвинувачувати.
Поґвалтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Пошумѣть, покричать. 2) Произвести насиліе (надъ многими).
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Хорувати, -рую, -єш, гл. Болѣть. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ном. № 12694. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.