Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побічниця

Побічниця, -ці, ж. 1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки. Шух. І. 98. 2) Боковая доска колыбели. Шух. І. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІЧНИЦЯ"
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Письменниця, -ці, ж. Писательница.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Росколочувати, -чую, -єш, сов. в. росколоти́ти, -чу, -тиш, гл. Разбалтывать, разболтать, взболтать (жидкость). І вскочив голий п. у росколочену сажу. Грин. II. 161. Росколотили сметану.
Саморобка, -ки, ж. Самодѣльная вещь. Рк. Левиц.
Сошечка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Токаричок, -чка, м. Ум. отъ токарь.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.