Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. 2) Раст. Alyssum campestre. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. Дѣтская болѣзнь. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.»
Ізд.. Cм. зд.
Калавур, -ра, м. Заимствов. изъ русскаго языка.
1) Караулъ. Ой кругом церини січової калавури стали. Для ночі вдвоє калавури на всіх поставили баштах.
2) Крикъ: караулъ! А він гукає: пробі! калавур!
Кінва I, -ви, ж.
1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Взяв раз покуштував, удруге напився (пива), а втрете як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо.
2) Ведро. Молодичка кароока... бігла з кінвами по воду. Ум. конівка.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
Лихово́дити, -джу, -диш, гл. Злодѣйствовать.
Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
