Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігуця

Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. Валк. у. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш? Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГУЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБІГУЦЯ"
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Генеральний, -а, -е. Высшій, главный.
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Лиснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = лисніти. Вода по полю лисниться. Черк. у.
Ля́цький, -а, -е. = лядський. Без... оборони земляків од ляцької нахаби. Левиц. І. 258. ля́цька борода. Трава, которая осталась незахваченная косою. Ном. № 10185.
Натовктися, -вчуся, -че́шся, гл. Натолочься.
Перлик, -ка, м. Рыболовный снарядъ: жердь, на одномъ концѣ которой небольшой сакъ, а на другомъ желѣзный молотокъ съ дырой, хлопая которымъ по камню, выгоняютъ рыбу. Вх. Пч. II. 25.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах. К. Псал. 291.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБІГУЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.